У сучасному суспільстві грудне вигодовування відійшло в матерів на другий план. Вплинула на таку точку зору масована реклама замінників материнського молока - адаптованих дитячих сумішей. Слів ні, харчування з коробки звільняє сучасну маму від невідступного чергування в колиски. Але як би далеко не просунулися світові технології готування самих повноцінних дитячих сумішей, учені після майже піввікових спроб знайти остаточний рецепт цього “еліксиру життя” зрештою прийшли до парадоксального висновку: замінити звичайне жіноче молоко ніяким штучно створеним складом неможливо в принципі.
Справа в тому, що, крім давно обмірюваних доз усіляких необхідних живильних речовин, з молоком дитина одержує від матері нічим не замінну психологічну ауру - позитивне біополе або, якщо завгодно, духовне єднання. Дитина, у перші ж півгодини прикладений до материнських грудей, легше переживає “родовий стрес”. Лежачи на животі матері, він знову, як в утробі, відчуває її тепло, чує її серцебиття. Таке, ще тільки підсвідоме, почуття захищеності, повний психологічний спокій і комфорт здатні, на думку вчених, закласти основу всього подальшого поводження людини. Наприклад, по їхніх спостереженнях, люди, вигодувані в дитинстві самою матір'ю, рідше вступають у протиріччя із законами суспільства, виявляються кращими родителями, чим “искусственники”. З них виростає більше людей інтелектуальної праці; людей, близьких до мистецтва, - письменників, художників... Але це - для “аматорів психології”. А для матеріалістів скажемо наступне. У природному материнському молоці, і особливо в молозиві, утримується те, що неможливо відтворити ніякою високою технологією - імунні тіла, що допомагають маляті, що ще не має на перших місяцях життя власного їхнього виробництва, захиститися від усіляких інфекцій. Всі ці відкриття відбулися не вчора. Ще в 1989 році ЮНЕСКО й ВІЗ була прийнята декларація, спрямована на пропаганду грудного вигодовування. І не тільки мінімального, навіть комбінованого - на перші три-чотири місяців, але повного й тривалого до рік-півтора.
Зрозуміло, що такі рекомендації можуть, напевно, тільки посмешить сучасних мамів. Проблема недостачі грудного молока сьогодні усе ширше. Стала звичним його повна відсутність відразу ж після пологів, а вуж два-три місяця годівлі вважаються просто везінням. Причину цього, як і найрізноманітніших вад здоров'я, прийнято списувати нині на кепську екологію, психологічні навантаження, післяпологову депресію та інші прикмети часу. У крайньому випадку, на неповноцінне харчування, “дурну спадковість”, стреси. Досвід минулих століть, коли дітей годували грудним молоком до трьох-чотирьох років (!), уважається давно загубленою можливістю, отаким атавізмом.
Однак давайте спробуємо проаналізувати, чим же так разюче відрізнялися життя й фізичний розвиток наших прапрабабів, що не вважали подвигом самоособисто вигодувати на своєму столітті до десятка детишек. Так, хтось відразу ж згадає: існувала, мол, категорія “професійних” годувальниць, що мали найкращі фізичні дані й створювали собі спеціальні умови для “промислового” виробництва молока. Правда, їхніми послугами користувалася мікроскопічна частина матерів, досить для цього заможною й стурбованих власною зовнішністю. Абсолютна ж більшість матерів-годувальниць жили в самих звичайних умовах: брудних заводських районах, при не завжди достатнім харчуванні, масі домашніх турбот, змінах долі й усіляких хворостей. У війну й голод, на етапах й у зачумлених трущебах звично виконували свої природні материнські обов'язки. Так чому ж вони “могли”, а ми - немає?
А справа винятково в нашій свідомості. Сьогодні кожна ще тільки майбутня мама підсвідомо вже звільняє себе від турбот по годівлі, міркуючи: буде молоко - погодую, немає - не лихо. От ця “не лихо” і приводить до того, що молоко, тільки-но з'явившись, зникає. Хтось свідомо не бажає псувати фігуру, хтось прагне скоріше перейти на суміші, щоб вийти на роботу, а хтось і щиросердно вірить, що “краще харчування для маляти - це каші “Nestle!”.
У США (де майбутні мамаши, по наших мірках, до смішного стурбовані своїм “головним призначенням життя”) тепер у моді групи психологічного самонавіяння на грудне вигодовування. Збираючись кілька разів у тиждень, вислухуючи лекції фахівця й обговорюючи переваги природної годівлі, вагітні жінки “програмують” свій мозок на виробництво молока. Для них, як і для наших прабабів, вибору просто немає: молоко повинне бути й стільки, скільки буде потрібно; інакше дитина загине. Важко дивуватися тому, що цей метод виявляється діючим. Адже, як сьогодні відомо, “дати установку” людському організму можна на що завгодно.
І все-таки нерозумно розраховувати, що рекомендації вчених, тільки-но торкнувшись наших вух, зроблять чудо, і проблема грудного молока повністю відпаде. На жаль, такий ідеал недосяжний. Тому, незважаючи на визнану ущербність у порівнянні з “натурпродуктом”, індустрія штучного дитячого харчування продовжує активно розвиватися й рекламувати себе.
Але не тільки по відсутності імунного захисту, але й по інших параметрах замінники грудного молока не безгрішні. Учені продовжують відкривати в складі жіночого молока всі нові речовини, і визначають їхня загадкова дія на здоров'я дитини. Зрозуміло, що, поки це не зроблено й користь тієї або іншої речовини не доведена, виробники не прагнуть уводити його до складу своїх сумішей і тим самим ускладнювати собі життя.
Так, довгий час не знали, яке дія робить таурин. Тому суміші сімдесятих років (на які ми з вами, властиво, і вигодувані), його не містили. Це зараз учені знають, що без таурина повноцінний розвиток центральної нервової системи неможливо. Тому таурин уведений у більшість сучасних сумішей. Але адже наука не коштує на місці... Втім, уже доведено (до нещастя, на прикладі цілих поколінь), що “искусственники” у своєму подальшому житті мають більше шансів на ранні склеротичні прояви, ожиріння й розвиток цукрового діабету.
Инфо3
| Сайт разработан: 2007-2008 | Клуб семейной медицины "Небокрай" | При использовании публикаций с нашего ресурса обратная ссылка обязательна |
