Сучасне соціально-економічне положення в нашій країні привело до істотного зниження народжуваності й високому рівню смертності населення. В 2002 році народжуваність у порівнянні з 2001 р. трохи підвищилася - з 9,1% до 9,8%. Однак загальна смертність також збільшилася, внаслідок чого зберігся негативний баланс народонаселення. Сформоване положення змушує звертати особливу увагу на збереження репродуктивного здоров'я населення країни, поліпшення соціальної й медичної допомоги вагітним і дітям.
Пріоритетність материнства й дитинства в нашій країні декларується, принаймні, останні 30 років. Варто нагадати: народжуваність у Росії знижувалися всі роки Радянської влади, і положення, що створилося, не є результатом тільки останнього років, це давня й складна проблема. Проблема народонаселення в Росії стала особливо гострої після розпаду країни й відділення азіатських республік, у яких народжуваність була щодо високої.
Акушери-гінекологи докладають серйозних зусиль для рішення назрілих проблем. Розуміючи згубну роль наслідків абортів для здоров'я жінок і морального рівня суспільств, була розроблена й активно виконувалася республіканська програма по плануванню родини. У країні були створені й функціонують більше 400 центрів, завданням яких є профілактика абортів і пропаганда здорового способу життя. Паралельно з розширенням використання сучасних засобів число абортів зменшилося на 30-35%. Однак аборт залишається найчастішим методом регуляції народжуваності в країні (в 2002 р. було 1 млн. 782 тис. абортів). Росія продовжує посідати перше місце серед країн Європи по числу абортів, тільки Румунія випереджає нас.
Другим найбільш істотним фактором, що негативно впливає на репродуктивну систему, є інфекції, що передаються статевим шляхом.
Відсутність, у достатній мері, знань по цій проблемі в суспільстві, майже повна неинформированность молоді створюють сприятливий ґрунт для поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом. У суспільстві не припиняються суперечки про необхідність полового виховання школярів і молоді. Багато суспільних діячів відстоюють особливі моральні підвалини нашого суспільства, які можуть постраждати від обговорення проблеми полового виховання. Однак застрашливе число абортів, у першу чергу в молодіжному середовищі, ріст сифілісу в 50 разів серед молодих людей, украй низька информированность із питань попередження небажаної вагітності, захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом, свідчать про необхідність розробки й виконання програми по підвищенню спеціальних знань із проблем сексуального поводження, безпечного сексу, попередження фізичних і моральних наслідків уседозволеності й бездумности.
Завдання школи - не стільки у вихованні (цим повинна займатися родина), скільки в спрямованій інформації. Багато з людей, що заперечують проти сексуальної освіти, залишають молодь на положенні людини, що навчається на своїх помилках, які вкрай негативно відбиваються не тільки на конкретній людині, але й на всьому суспільстві.
Положення вагітних обтяжене загальним моральним і матеріальним станом суспільства. На кожну вагітність, що закінчується родами, 1,5 перериваються абортом. Часті аборти ведуть згодом до мимовільного переривання вагітності. Щорічно мимовільно переривається близько 17000 вагітностей, 5-6% пологів відбуваються достроково. Народжується близько 11000 недонесених дітей, здоров'я яких залежить від надання медичної допомоги в перші дні й місяці життя. Глубоконедоношенный дитина має потребу в дорогій медичній допомозі. Відомо, що для виходжування таких немовлят, крім найвищої кваліфікації медичного персоналу, потрібні дуже більші матеріальні ресурси, застосування найсучасніших методів і технологій. Досить сказати, що операції на серце, пересадження органів, лікування ракових хвороб й ін. по своїй вартості уступають витратам на виходжування й лікування глубоконедоношенного дитини. Крім того, ніколи немає впевненості в тім, що в майбутньому дитина буде здоровий. Разом з тим здоров'я немовляти можна зберегти, звертаючи особливу увагу на профілактичні заходи під час вагітності.
У суспільстві поширене думка, що багато вагітні хворі, здорових дітей практично не народжується, а нормальних пологів дуже мало. Слід зазначити, що подібну точку зору підтримують і деякі акушери-гінекологи, пояснюючи можливі ускладнення вагітності й пологів нездоров'ям вагітних.
Засобу масової інформації активно обговорюють низьку народжуваність, високу смертність, надаючи відомим фактам політичну окрашенность.
Легко можна зрозуміти тривогу вагітних і родичів. Жінки зневіряються в лікарів, прагнуть піти з-під лікарського спостереження, починають шукати околомедицинскую допомога й звертаються до так називаних народних цілителів, що пропагують пологи у воді, домашні пологи й ін.
До речі, тільки в Москві підготовкою до родоразрешению, крім державних установ, займаються близько 50 груп, у які входять педагоги, психологи, але найчастіше ці групи обходяться без акушерів-гінекологів.
Відсутність або недостатнє медичне спостереження під час вагітності приводять до необґрунтованих ускладнень. У той же час вагітність - не захворювання, і, може бути, не слід наполягати на медичному спостереженні, втручанні у фізіологічний процес. Однак наукове й практичне акушерство в останні 35-40 років у розвинених країнах досягло відмінних результатів. Материнська й дитяча смертність стали мінімальними. У країнах, що розвиваються, при недостатній медичній допомозі, материнська й дитяча захворюваність і смертність у десятки разів вище розвинених країн. Якщо в Європі середній рівень материнської смертності 25-26 на 100 тис. живорождений, на Африканському континенті - 600. У Росії материнська смертність 33-34 на 100 тис. живорождений (0,033%). В останні роки й материнська, і дитяча смертність зменшуються, незважаючи на кризовий стан суспільства. У першу чергу це заслуга лікарів і середніх медичних працівників, що працюють у важких умовах.
Нові науково обґрунтовані технології по профілактиці ускладнень вагітності дозволяють домогтися непоганих результатів.
Однієї з головних завдань охорони здоров'я є розробка й удосконалювання методів контролю, діагностики й профілактики порушень і пороків розвитку, реалізації права дитини народитися здоровим і бути здоровим
Профілактика порушення розвитку плода, уроджених пороків розвитку є актуальним завданням охорони здоров'я й основним фактором зниження захворюваності, инвалидизации й смертності. Внутрішньоутробне порушення розвитку плода - часто, що зустрічається патологія, обумовлена, як внутрішньоутробна гіпотрофія плода.
Уроджені пороки розвитку (ВПР) є причиною великої кількості ембріональних і плодових смертей, що виводить їх на одне з перших місць по захворюваності й смертності.
Відповідно до даних ВІЗ щорічно з уродженими пороками серця народжується 4-6% дітей. В 50% випадків це летальні або важкі пороки розвитку, які надалі приводять до погіршення якості життя. Найбільш частими вродженими пороками розвитку є пороки органів кровообігу, нервової системи й множинні пороки, які діагностуються перинатально ультразвуковим методом.
У Росії щорічно народжується більше 50 тис. дітей з пороками розвитку, а число хворих ВПР досягає 1,5 млн. чіл. Внутрішньоутробна гіпотрофія плода часто стає причиною психосоматической й інтелектуальної затримки розвитку дитини в наступні роки життя.
Витрати на лікування й догляд за дітьми із внутрішньоутробним порушенням розвитку й ВПР не виправдуються в силу ваги наслідків для здоров'я й життєздатності ураженої дитини. Доцільна профілактика пороків розвитку.
На сучасному етапі розвитку медицини створені умови попередження ВПР плода, тому що діагностика пороків, несумісних з життям або ведучих до інвалідності з дитинства, дозволяє перервати вагітність і не допустити народження важко хворої дитини. Сучасні технології дозволяють надалі забезпечити народження здорового потомства.
Система виявлення пороків розвитку плода заснована на використанні ультразвукової діагностики, біохімічному масовому обстеженні вагітних, а при необхідності застосуванні генетичних методів обстеження.
При виконанні всіх стандартів обстеження вагітних можна попередити до 90% генних і хромосомних аномалій розвитку плода.
Затримка розвитку плода, фето-плацентарная недостатність можуть бути пов'язані з ускладненнями вагітності - гестозом, пієлонефритом, внутрішньоутробною інфекцією, анемією, незбалансованим харчуванням й ін. Отже, необхідна система попередження ВПР плода, а також медикаментозна профілактика й терапія можливої затримки розвитку плода.
Пренатальная діагностика необхідна для кожної вагітної. Ультразвукове дослідження проводиться тричі - у ранньому строку вагітності (6-8 тижнів) у другій половині (19-22 тижня), незадовго до пологів (32-34 тижня). Якщо є показання, ультразвукове дослідження повторюється. В 16-18 тижнів про водиться дослідження біохімічних маркерів - хориогонина, эстриола, a-фетопротеина, 17-оксипрогестерона, що дозволяє запідозрити наявність патології плода. Відхилення біохімічних маркерів від норми є сигналом для инвазивной діагностики - біопсії хоріона, амниоцентеза. При виявленні ВПР вирішується питання про можливості продовження вагітності. Більше половини ВПР піддаються корекції в ранньому неонатальном періоді. Проводиться підготовка до хірургічної корекції деяких пороків під час вагітності. Принципова можливість внутрішньоутробної хірургії показана в ряді країн, у тому числі й у нашій країні.
Генетична й инвазивная діагностика необхідна всім вагітним з 35-літнього віку, вагітним, у яких раніше були пологи плодом із ВПР, мертворождения, звичне невинесення вагітності.
Система пренатальной діагностики одержала широке поширення в країні за останні 3 роки й дає відчутні результати.
Поряд з попередженням ВПР одержала поширення профілактика ускладнень вагітності - затримки розвитку плода, анемії, гестозов й ін. Важко собі представити благополучну вагітність у жінки, що вживає наркотики, алкоголь, багато курящої. У таких випадках дитина народжується різко ослабленим, гипотрофичным, з поразками головного мозку, печінки.
При відсутності шкідливих звичок народження ослабленої дитини можливо при недостатності харчування, гіповітамінозі, анемії.
Поряд із профілактикою ВПР під час вагітності доцільно використати вітаміни й препарати заліза для профілактики й лікування анемії.
Відповідно до рекомендацій ВІЗ усе жінки протягом 2 й 3 триместри вагітності й у перші 6 місяців лактації повинні приймати препарати заліза [3]. У той же час у процесі вагітності засвоєння вітамінів і заліза трохи підвищується, цього досить для насичення організму вітамінами С и А. Однак вітаміни групи В з їжі засвоюються в недостатній кількості, тому що необхідно дуже великий обсяг харчових продуктів. Найбільш доцільне об'єднання вітамінів заліза в одному препараті.
Нижче ми приводимо характеристики деяких препаратів заліза (табл. 1) [2]. У вагітних залізодефіцитний стан на стадії залізодефіцитної анемії в різних країнах зустрічається від 21 до 80% (при постановці діагнозу за рівнем гемоглобіну), при постановці діагнозу по сироватковому залізу й железосвязывающей здатності сироватки - від 49-99%. Під час вагітності різко зростає потреба в залозі (принаймні, на 35-40%), особливо це стосується обміну кисню. І знов-таки організм жінки, у якої є анемія, не може відповідати тим вимогам, які пред'являються до нього під час вагітності. При недоліку в організмі вагітної заліза порушується синтез гемоглобіну, коллагена, метаболізм порфирина, знижується активність важливих залізовмісних білків: цитохрома З, цитохромоксидазы, сукцинатдегидрогеназы, ксантиноксидазы, міоглобіну, стимулюється процес перекісного окислювання ліпідів [1]. Виникає тотальна органна патологія з функціональними й органічними змінами в тканинах, приєднується так званий токсикоз або гестоз, що характеризується появою набряків, зміною артеріального тиску, порушенням функції бруньок. Вагітні скаржаться на слабість, запаморочення, головний біль, задишку, непритомності, зниження працездатності. При залізодефіцитній анемії спостерігається сухість шкірних покривів з жовтизною, ламкі нігті й волосся, «синявий» склер, спостерігається гипопротеинемия, гипоальбуминемия, може виникати набряклість тканин. Подібні ускладнення виникають у майбутніх мамів, що страждають анемією, вони дуже несприятливо можуть позначитися й на плоді, і на самій жінці. Збільшується ймовірність передчасних пологів.
Акушерські кровотечі виникають у таких жещин приблизно в 1,5 рази частіше. Дуже часто виникають післяпологові гнійні захворювання, зв'язані зі зниженням імунітету.
Основні лабораторні критерії: низький колірний показник, гипохромия еритроцитів, микроцитоз, зниження змісту сироваткового заліза, підвищення загальної железосвязывающей здатності, зниження змісту ферритина.
Лікування залізодефіцитної анемії тільки за допомогою дієти неефективно. З їжі в добу максимально засвоюється 2,5 мг заліза, у той час як з ліків в 15-20 разів більше. Лікування повинне бути тривалим, до кінця вагітності. Це має принципове значення для попередження дефіциту заліза в плода.
Рекомендується використати пероральні препарати (зручність застосування, краща переносимость). Треба враховувати при виборі дози препарату, що залізо є прооксидантом, тобто воно активізує процес перекісного окислювання ліпідів, тому дозу препарату потрібно рекомендувати залежно від виразності залізодефіцитного стану. Добова доза для профілактики анемії й лікування легкої форми захворювання становить 50-60 мг двовалентного заліза, а для лікування вираженої анемії - 100-120 мг.
З огляду на важливість проблеми, її серйозне соціальне значення, у свій час акушерами-гінекологами була розроблена федеральна програма для країни, у рамках якої передбачалося забезпечити залізом і вітамінами всіх вагітних. Ця програма, звичайно, мала потребу в субсидіях, однак, на жаль, засобів у той час не найшлося. Але сьогодні в багатьох регіонах уже створені соціально-оздоровчі програми по проблемі «Материнство й дитинство».
У цих програмах для лікування, і особливо профілактики залізодефіцитних станів, широко використається препарат Фенюльс, що представляє собою комбінований препарат пролонгованої дії, що містить залізо в оптимальному дозуванні (45 мг) і вітаміни З, групи В и никотинамид.
У результаті знижуються ускладнення вагітності - невинесення й передчасні пологи в 1,5 рази, акушерські кровотечі на 30%, післяпологові захворювання на 25%. Фенюльс є засобом не тільки лікування анемії, але й профілактичним препаратом, що дозволяє попередити розвиток анемії в 2-й половині вагітності.
Зі шлунково-кишкового тракту залізо абсорбується тільки у двовалентному стані, переклад у яке забезпечується органічними кислотами, зокрема, аскорбінової. Комбінація заліза з аскорбіновою кислотою сприяє збільшенню биодоступности заліза, поліпшує усмоктуваність іонів заліза в кишечнику, запобігаючи переходу із двовалентної форми в тривалентну, прискорює транспортування заліза і його включення в гем.
На закінчення необхідно відзначити два положення. Перше - кожної вагітної необхідно провести профілактику вроджених пороків розвитку плода, використовуючи систему пренатальной діагностики. Остання не може бути однакової у всіх, тому що багато факторів повинні бути прийняті в увагу: вік жінки, її сімейний анамнез, стан репродуктивної системи й ін. У процесі вагітності виправдане застосування вітамінів і препаратів заліза для профілактики й лікування анемії, що у нашій країні виявляється практично в кожної вагітної й може стати додатковим фактором, що знижує стійкість до можливих ускладнень як у матері, так й у плода.
Инфо3
| Сайт разработан: 2007-2008 | Клуб семейной медицины "Небокрай" | При использовании публикаций с нашего ресурса обратная ссылка обязательна |
