Досліджуючи понад сто жінок, учені виявлені нові гормони довголіття. Адипонектин і соматотропний гормон відіграють ключову роль у визначенні тривалості життя й стани здоров'я в похилому віці, думають учасники 6-го Міжнародного нейроэндокринологического конгресу в Питтсбурге (США).
У дослідженні, проведеному польськими вченими, взяли участь 133 жінки у віці від 20 до 102 років, включаючи 25 жінок, що переступили 100-літній рубіж. За даними дослідників, рівні гормону адипонектина в крові 100-літніх учасниць значно перевищували показники жінок з інших вікових груп.
У задіяних у дослідженні довгожительок були зафіксовані також знижені рівні інсуліну й лептина в сполученні з низькою інсуліном-резистентністю й низьким змістом холестерола. Гормон адипонектин виробляється жировою тканиною і являє собою пептид, що перешкоджає утворенню жирових відкладень на стінках кровоносних посудин. Цей гормон відіграє важливу роль у метаболізмі цукру й холестерола.
На думку координатора дослідницького проекту доктори Агнежки Барановской-Бик, висока тривалість життя й гарний стан здоров'я учасниць експерименту, можливо, прямо пов'язані з підвищеним рівнем адипонектина.
"Ми виявили, що наші столітні жінки мали більше міцне здоров'я, чим жінки інших віків", - відзначає доктор Барановская-Бик. Зокрема, показники кров'яного тиску в довгожительок були нижче, ніж у багатьох учасниць не настільки поважного віку.
У ході другого дослідження фахівці Вашингтонського університету вивчали вплив штучно підвищеного рівня соматотропного гормону (гормону росту) на стан здоров'я і якість життя літніх пацієнтів. З віком вироблення соматотропного гормону поступово скорочується, що приводить до втрати м'язової маси й зниженню рухової активності в похилому віці.
Препарат для штучної стимуляції вироблення соматотропного гормону за назвою капроморелин був розроблений фармацевтичної компаній "Пфайзер". У рандомизированных плацебо-контролирует випробуваннях препарату, що тривали протягом року, взяли участь 395 чоловіків і жінок у віці від 65 до 84 років.
У всіх учасників, що приймали в активний препарат, було зафіксоване відновлення м'язової маси. Багато хто з них уперше за довгі роки змогли перебороти значні відстані пішки й без сторонньої допомоги підніматися нагору по сходам. У випробуваних, що приймали плацебо, таких змін не спостерігалося.
Однак, незважаючи на позитивні результати клінічних випробувань капроморелина, комерційне поширення препарату в США найближчим часом представляється малоймовірним. За словами координатора дослідницького проекту Джорджа Мерриама, основна проблема полягає в тім, що в цей час Керування по продуктах і лікам не розглядає старіння як хвороба, і з більшою недовірою ставиться до препаратів, призначеним для зм'якшення негативних наслідків цього процесу.
Крім того, маловивченими залишаються можливі побічні ефекти тривалого використання гормональних препаратів.
Инфо3
| Сайт разработан: 2007-2008 | Клуб семейной медицины "Небокрай" | При использовании публикаций с нашего ресурса обратная ссылка обязательна |
